1868
Початок історії міста
Виникнення роз'їзду та напівстанції Краматорська під час будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Залізниця заклала основу майбутнього транспортного вузла.
Налаштування
Місто промислової потужності, інженерної думки та культурної спадщини Донеччини. Історія залізничного роз'їзду, що перетворився на один із ключових індустріальних центрів Сходу України.
Історія міста, архітектура, промисловість і пам'ять про людей та події, що сформували його ідентичність.
З 1868 рокуКраматорськ поєднує масштабну історію машинобудування, концепцію «міста-саду», архітектурні пам'ятки та природні ландшафти крейдяних скель.
Історія Краматорська нерозривно пов'язана з великим індустріальним стрибком другої половини XIX століття. Офіційною датою народження міста вважається 1868 рік, коли під час будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці було створено роз'їзд і напівстанцію Краматорська.
Розвиток залізничного сполучення перетворив поселення на важливу логістичну точку. Згодом саме промисловість, інженерна освіта та будівництво великих заводів визначили подальшу долю міста.
Залізничне поселення, поява великих підприємств і формування промислового центру.
Виникнення роз'їзду та напівстанції Краматорська під час будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці. Залізниця заклала основу майбутнього транспортного вузла.
У регіоні з'являється швейцарський промисловець Конрад Гампер, який заснував Краматорське металургійне товариство. У 1898 році було зведено першу доменну піч, а наступного року розпочалося виробництво обладнання для заводів і шахт.
Краматорськ отримав статус міста обласного підпорядкування. Це відображало його роль як важливого центру важкої промисловості регіону.
Створення НКМЗ стало одним із визначальних етапів розвитку міста. Підприємство спеціалізувалося на виробництві складного обладнання для металургії, шахт та інших галузей.
Після відновлення міста у повоєнний період підприємства стали осередками технічних знань, інженерної праці та професійної освіти. На НКМЗ працювало близько 40 тисяч людей.
Від 2014 року Краматорськ виконує роль адміністративного центру Донецької області, зберігаючи важливе значення для управління, культури та суспільного життя регіону.
Краматорська ідентичність сформувалася не лише навколо заводів, а й навколо міського простору, зелених зон та культурних осередків.
У 1920-х роках архітектор Олександр Дмітрієв, а згодом В. Семенов запропонували планування селища Жовтневе для робітників СКМЗ. В основі задуму була ідея гармонійного співіснування природи та промисловості.
Планування передбачало широкі бульвари, радіально-кільцеву систему вулиць і значні зелені масиви, які мали відокремлювати житловий простір від заводського середовища.
Палац культури і техніки Новокраматорського машинобудівного заводу зведений у 1950–1965 роках за проєктом архітектора Дмитра Баталова. Споруда виконана у стилі неокласицизму, відомому також як сталінський ампір.
За матеріалом, об'єм споруди становить 83 000 м³. Палац складається із шести секцій, а в 1963 році тут відкрили плавальний басейн. У будівлі також розмістився музей історії заводу.
Машинобудівний комплекс Краматорська став одним із символів технічної потужності Донеччини. Історія підприємств нерозривно пов'язана з розвитком металургії, енергетики та шахтного обладнання.
НКМЗ — велике підприємство важкого машинобудування, відоме виробництвом складного обладнання для металургії та гірничої промисловості. У матеріалі його названо «заводом заводів».
СКМЗ продовжив промислову традицію міста. Підприємство спеціалізувалося на обладнанні для коксохімічної та металургійної промисловості.
Великі підприємства сформували середовище технічної освіти, професійної підготовки та інженерної культури. Промисловість стала важливою частиною повсякденного життя кількох поколінь мешканців.
Наведені у вихідному матеріалі показники за різні роки. Вони не є оцінкою поточної чисельності населення.
Чисельність населення за даними міської ради станом на 1 січня 2020 року.
Показник чисельності населення міста станом на 1 січня 2021 року.
Орієнтовна чисельність населення міста на початок 2022 року, зазначена у вихідному матеріалі.
Чисельність населення громади за 2020 рік згідно з наданим текстом.
Крейдяні скелі, музейні колекції, парки й архітектурні споруди розповідають про різні епохи історії Краматорська та його околиць.
Унікальна геологічна пам'ятка віком близько 90 мільйонів років. Скелі сформувалися з решток мікроскопічних організмів на дні теплого мезозойського моря. Найвища точка — гора Меч — височіє на 25–35 метрів над навколишнім степом.
У матеріалі також згадуються стоянка первісної людини, видобуток кременю та використання скель запорізькими козаками як спостережного пункту.
Музей заснований у 1967 році на базі картинної галереї І. Пархоменка. За вихідним матеріалом, його фонди налічують близько 2000 творів мистецтва, серед яких роботи Тетяни Яблонської та Михайла Дерегуса, а також графіка XVIII–XIX століть.
Один із найстаріших парків міста. У матеріалі його заснування пов'язане з Конрадом Гампером і відпочинком робітників. У 2016–2021 роках парк пережив масштабну ревіталізацію: з'явилися оновлені простори для прогулянок, набережна на Казенному Торці та спортивна інфраструктура.
Перші житлові будинки для фахівців і залізничне училище стали частиною архітектурного середовища старого міста. У матеріалі також згадуються будинки з пропілеями на вулиці Дружби наприкінці 1930-х років.
Краматорськ пов'язаний з іменами людей, які зробили внесок у культуру та інтелектуальне життя України. Серед них у вихідному матеріалі названо кінорежисера Леоніда Бикова та чемпіона світу з шахів Руслана Пономарьова.
Війна загрожує життю мешканців, історичним будівлям, музейним колекціям і документам, що зберігають пам'ять про місто.
Війна змінює міський простір і ставить під загрозу матеріальну та культурну спадщину. Збереження документів, колекцій і свідчень стає важливою частиною фіксації історії.
За наданим матеріалом, експонати художнього та краєзнавчого музеїв демонтували й вивезли до безпечніших регіонів України для тимчасового зберігання. Це стосується також документів, які фіксують історію регіону.
Оцифрування музейних колекцій і створення 3D-моделей архітектурних об'єктів дають змогу документувати спадщину та зберігати матеріали для майбутнього дослідження й відновлення.
Збройна агресія створює загрозу для історичних споруд, громадських просторів та повсякденного життя мешканців. Документування руйнувань допомагає зберігати свідчення про наслідки війни.
У цей день залізничний вокзал Краматорська зазнав ракетного удару із застосуванням касетних боєприпасів. На вокзалі перебували цивільні люди, які очікували на евакуацію. Ця трагедія стала одним із символів ударів по цивільному населенню під час повномасштабної війни Росії проти України.
У наданому матеріалі фото підписано: «Атака на Краматорський залізничний вокзал, 8 квітня 2022 року»; © 2022 Fadel Senna / AFP via Getty Images.У матеріалі згадується напис «Краматорськ та Слов'янськ — бастіон проти гунів», пов'язаний із висловлюванням президента Фінляндії Александра Стубба під час зустрічі з Дональдом Трампом 8 серпня 2025 року. За наведеним текстом, слова згодом з'явилися на забитих вікнах фасаду вокзалу Краматорська.
Джерело, зазначене у вихідному матеріалі: Радіо Свобода.