АРХІВ ДОНЕЦЬКОГО КРЯЖУ

Керування файлами cookie

Налаштування файлів cookie

Файли cookie, необхідні для коректної роботи сайту, завжди увімкнені. Інші файли cookie можна налаштувати.

Обов'язкові файли cookie

Завжди активні. Ці файли cookie є необхідними для того, щоб ви могли користуватися вебсайтом та його функціями. Їх неможливо вимкнути. Вони встановлюються у відповідь на ваші дії, як-от налаштування параметрів конфіденційності, вхід у систему або заповнення форм.

Аналітичні файли cookie

Disabled

Ці файли cookie збирають інформацію, яка допомагає нам зрозуміти, як використовується наш архів, наскільки ефективними є наші маркетингові кампанії, або допомагають нам адаптувати діджитал-архів під вас. Список аналітичних файлів cookie, які ми використовуємо, можна переглянути тут.

Рекламні файли cookie

Disabled

Ці файли cookie надають рекламним компаніям інформацію про вашу онлайн-активність, щоб допомогти їм показувати вам більш релевантну онлайн-рекламу або обмежити кількість переглядів однієї й тієї ж реклами. Ця інформація може передаватися іншим рекламним компаніям. Список рекламних файлів cookie можна переглянути тут.

26 ТРАВНЯ — ПОЧАТОК БОЇВ ЗА ДАП

Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва

Історія Донецького летовища розпочалася ще у 1933 році, коли було відкрито першу міську повітряну гавань. Проте справжнє відродження та перетворення аеропорту на один із найсучасніших інфраструктурних об'єктів Східної Європи відбулося в межах підготовки міста до проведення чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012». Масштабна реконструкція та модернізація всього комплексу, що розпочалася у 2007 році, обійшлася державі у майже 7 мільярдів гривень (за точними даними — близько 6,97 млрд грн).

За ці кошти було збудовано абсолютно нову штучну злітно-посадкову смугу завдовжки 4 км та завширшки 75 м, яка відповідала найвищим світовим стандартам і могла приймати літаки будь-ного класу. Знаковою подією під час урочистого відкриття смуги 26 червня 2011 року стало приземлення найбільшого та найпотужнішого у світі транспортного літака — легендарної української «Мрії» (Ан-225).

У травні 2012 року відбулося офіційне відкриття нового надсучасного семиповерхового термінала аеровокзалу, пропускна здатність якого становила 3100 пасажирів на годину. Оновлений Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва зв'язав схід України з понад 40 країнами світу, забезпечуючи рейси до Європи, США, Китаю та країн Близького Сходу. До початку бойових дій послугами цієї високотехнологічної повітряної брами встигли скористатися близько мільйона пасажирів, для яких ДАП уособлював розвиток, мирне життя та відкритість регіону світові.

Історична ретроспектива

Геополітичний контекст весни 2014 року

У березні 2014 року, на тлі тимчасової окупації російською федерацією Кримського півострова та цілеспрямованого розгортання диверсійної діяльності у Донецькій і Луганській областях, Генеральний штаб Збройних Сил України розпочав реалізацію комплексу заходів із прикриття стратегічних об'єктів інфраструктури на сході країни. Одним із таких вузлів став Міжнародний аеропорт «Донецьк» імені Сергія Прокоф'єва (ДАП). Військовослужбовці 3-го окремого полку спеціального призначення та 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли летовище під охорону, забезпечуючи контроль за його периметром.

Першу безуспішну спробу встановити контроль над ДАП проросійські сили здійснили 17 квітня 2014 року. Ситуація в Донецьку стрімко погіршувалася, і з 6 травня 2014 року з міркувань безпеки польотів за рішенням Державної авіаційної служби України цивільне авіаційне сполучення через ДАП було повністю призупинене.

Аеропорт перетворився на ізольований військово-стратегічний плацдарм, оточений територією, яку поступово брали під контроль незаконні збройні формування та регулярні загони найманців, що прибували з території Російської Федерації.

Бій 26 травня 2014 року

Тактичний аналіз та хронологія першого вогневого контакту

Джерело відсутнє

Друга спроба захоплення летовища, що відбулася вночі 26 травня 2014 року, стала переломною віхою та офіційним початком багатомісячної оборонної операції. Близько 3:00 ночі до нового терміналу аеропорту проникла зведена штурмова група противника, основу якої складав загін російських спецпризначенців «Іскра», чеченські найманці та бойовики батальйону «Восток».

Безперешкодному проникненню сприяв зрадник з-поміж співробітників Донецького управління Служби безпеки України Олександр Головура, який провів окупантів у будівлю. Разом із бойовиками до терміналу зайшли безпосередньо Олександр Ходаковський та російський політтехнолог Олександр Бородай.

Ходаковський висунув українському військовому командуванню ультиматум із вимогою вивести сили, які охороняли внутрішній периметр летовища. Керівництво українського гарнізону відповіло відмовою, заявивши, що особовий склад та техніка залишатимуться на позиціях доти, доки аеропорт не покинуть усі цивільні особи та обслуговчий персонал. О 7:00 ранку аеропорт офіційно оголосив про тимчасову зупинку роботи. На офіційній сторінці ДАП у соціальній мережі Twitter з'явилося повідомлення про призупинення обслуговування рейсів із можливим відновленням роботи наприкінці червня. Державна авіаційна служба України закрила повітряний простір над Донецьком. Після того як останні цивільні особи покинули територію комплексу, українське командування попередило бойовиків про готовність застосувати силу у разі невиконання вимоги звільнити термінал.

x.com/dok_aero

Бойове зіткнення розпочалося приблизно об 11:00 ранку. Вирішальну роль у перші секунди бою відіграв снайпер 3-го полку спеціального призначення з позивним «Воха». Він помітив на даху нового термінала чеченського найманця, який намагався поцілити з ПЗРК «Ігла» в український вертоліт вогневої підтримки, та ліквідував його точним пострілом. Цей постріл став сигналом для початку масштабної операції з вибиття противника.

Ілюстративне фото

x.com/dok_aero

Ілюстративне фото

Перша електрона газета

Командування сил Антитерористичної операції застосувало тактику скоординованого авіаційно-наземного удару. Штурмовики Су-25 та бойові вертольоти Мі-24 завдали прицільних ударів по позиціях окупантів у новому терміналі. Водночас наземні підрозділи спецпризначенців розпочали зачистку будівлі. Завдяки перевазі у повітрі та високій вогневій дисципліні українські воїни вибили проросійські сили з обох терміналів аеропорту, змусивши їх панічно відступати у напрямку Донецька. Під час хаотичного відходу колони бойовиків потрапили під «дружній» вогонь власних загороджувальних загонів у місті, що помножило їхні втрати.

Перший бій за Донецький аеропорт завершився переконливою тактичною перемогою Збройних Сил України та продемонстрував високу ефективність взаємодії різних родів військ.

Завдяки успішному проведенню цієї операції українські сили не лише втримали контроль над аеропортом, а й виграли час для розгортання та укріплення оборонних позицій у прилеглих населених пунктах.

Період відносного затишшя

Літньо-осіння ескалація 2014 року

Джерело відсутнє

Після бою 26 травня протягом усього літа на території летовища не фіксувалося значних вогневих сутичок. Перестрілки мали короткочасний та суто епізодичний характер. Проте саме в цей період українські війська зазнали перших бойових втрат на території ДАП. 10 липня 2014 року окупанти обстріляли з мінометів позицію зенітників 72-ї окремої механізованої бригади. Один воїн загинув на місці, а за кілька днів у шпиталі від отриманих ран помер ще один захисник.

Ситуація різко загострилася у вересні 2014 року. Російські регулярні підрозділи та найманці розпочали регулярні штурми, намагаючись повністю вибити українські сили із займаних позицій. Українські військовослужбовці тримали оборону у старому та новому терміналах. Ключовим опорним пунктом оборони стало селище Піски, розташоване на захід від аеропорту. Саме через нього здійснювалося постачання провізії, боєприпасів та проводилася ротація особового складу. У Пісках була розгорнута артилерійська група підтримки, яка вогнем прямою наводкою та із закритих позицій зривала атаки ворога.

Оборона ДАП супроводжувалася постійними локальними боями за стратегічні об'єкти. 30 листопада 2014 року під час затяжного та важкого бою за старий термінал загинули спецпризначенці Олег Кулигін (позивний «Шахтар») та Євген Подолянчук (позивний «Скаут»). Олег Кулигін, який перебував на самому торці споруди, дістав смертельне поранення у серце під час мінування підступів до будівлі под вогнем ворожих реактивних систем «Град». Водночас бійці 74-го окремого розвідувального батальйону змогли відбити у бойовиків станцію радіолокаційного стеження (РЛС). Цей об'єкт згодом, у критичний період січня 2015 року, відіграв роль єдиного безпечного коридору для постачання та евакуації поранених «кіборгів».

Радіо Свобода

Феномен «кіборгів»

Культурно-історичне відображення

Саме під час найважчих осінніх та зимових штурмів народився легендарний термін «кіборги». За найпоширенішою версією, це прізвисько захисникам летовища дали самі вороги, які не могли інакше пояснити раціональними чинниками, чому український гарнізон неможливо взяти штурмом. Термін швидко став загальновживаним синонімом стійкості, хоробрості та незламності українського воїнства.

Цей феномен знайшов широке відображення в українській літературі та мистецтві. Письменник та безпосередній учасник оборони Дмитро Вербич у своїй книзі «Точка неповернення» описував атмосферу ДАП як справжній постапокаліпсис, де панувало відчуття комп'ютерної гри без можливості збереження, де існувала лише одна спроба і одне життя.

Важливим художнім свідченням епохи став також роман Сергія Лойка «Аеропорт», заснований на реальних подіях та розповідях безпосередніх учасників боїв. Культурний код оборони зафіксований у поезії Святослава Щербини «БЕЗСМЕРТНИЙ ЛЕГІОН», де автор зазначає, що воїни витримали пекло, коли не встояв бетон. Ця думка трансформувалася у крилату фразу «Кіборги вистояли, не встояв бетон», яка стала символом національної стійкості.

Наш Формат

Український інститут національної пам'яті

У суспільній свідомості тривалий час існувала дискусія щодо дати вшанування пам'яті героїв. Спочатку за ініціативою самих захисників неофіційні заходи проводилися 16 січня. Проте в січні 2022 року Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України підписали указ про офіційне встановлення Дня вшанування захисників Донецького аеропорту саме 20 січня — у річницю найкривавіших подій, коли внаслідок підриву термінала загинуло понад пів сотні оборонців.

Останні дні оборони

Руйнація інфраструктури

Січень 2015 року приніс катастрофічні руйнування інфраструктури ДАП. 13 січня після тривалих прицільних обстрілів упала 45-метрова диспетчерська вежа, яка була стратегічним спостережним пунктом та символом оборони. 20 січня терористи підірвали бетонні перекриття нового термінала, внаслідок чого під завалами загинуло 58 українських захисників. Останні вцілілі бійці залишили зруйновану будівлю нового термінала 21–22 січня 2015 року, коли обороняти фізично вже было нічого.

Традиційно тривалість оборони оцінюють у 242 дні. Проте гранатометник 90-го окремого аеромобільного батальйону Руслан Боровик (позивний «Багдад») наголошував, що ця цифра стосується лише безпосередньої оборони нового термінала. Оскільки кожен об'єкт на території летовища мав власну лінію оборони та дату падіння, захист усього комплексу ДАП тривав 244 дні.

АрміяInform

Оборона летовища заклала основу для створення довгострокової оборонної стратегії ЗСУ. ДАП став першим масштабним символом стійкості, досвід якого згодом був використаний під час захисту інших міст-фортець на сході України, зокрема Бахмута та Соледара.

Історичний спадок

Висновки

Воєнні уроки

Аналіз оборони Донецького аеропорту, починаючи від успішного тактичного зіткнення 26 травня 2014 року і закінчуючи трагічним січнем 2015 року, свідчить, що ця операція змінила весь характер російсько-української війни. Вона зруйнувала російські міфи про швидке підкорення України та слабкість її Збройних Сил.

Укрінформ

Оборона ДАП довела спроможність українських підрозділів успішно протистояти регулярним формуванням російської федерації в умовах повної тактичної ізоляції. Воєнні уроки захисту терміналів, зокрема досвід застосування артилерії з Пісків для підтримки гарнізону, координації дій розвідки, авіації та використання закритих коридорів забезпечення, увійшли до підручників з військового мистецтва та стали основою тактичної підготовки українських воїнів. Вшанування пам'яті «кіборгів» у роковини початку боїв є не лише даниною поваги полеглим героям, а й важливим елементом підтримання національної ідентичності та військової спадкоємності, що надихає нові покоління захисників суверенної України.

ДОСЛІДЖУЙ
ДОНЕЧЧИНУ
ЗАРАЗ

Донеччина — це мозаїка міст і громад, кожна з яких має власну історію, архітектуру та культурну пам’ять. У музеї представлені як великі центри, так і менші громади, що формують цілісний образ регіону.

ДОСЛІДИТИ

Культурна мозаїка

Збираємо докупи фрагменти минулого та теперішнього, щоб побачити цілісний образ регіону в деталях.

Візуальна пам'ять

Фотоархів, що фіксує миті трансформації: від індустріальної величі до шрамів війни та перших паростків відновлення.